Що я шукаю в Тобі?
Що я знайшла в собі за цей тиждень, окрім недоліків і заздрості до відмінного від мого виховання? Бачення провалу і вгрузання у бруд- переслідує заблукану душу. Маніпулятор.
Найбільш жагуче бажання мене, дівчини з амбіціями розумного чоловіка.
Чи це в моїй крові таке вписано невидимою рукою? Чи то в процесі виростання цього монстра виросто всередині залежне бажання направляючого рукава. Рука. Чоловіка.
О,ні, клянусь. це не просто. хоч і звучить по-дурному.
Це потреба більшого, ніж батько, але меншого, ніж Бог.
Земної людини. яка б не бачила в мені майбутньої коханки. Яка б розмовляла зі мною і не набридала. Я б дивилась захопленими очима на цей образ і росла, працювала б над собою заради подібних зутрічей. А він би був інтелектом і читачем. Був би психологом і катом. Він би змусив вивчити мене табличку множення і розв"язувати задачі з геометрії.
А я б слухала його думки і брала в бібліотеці рекомендовані ним книги. Той невеликий список я б осилювала швидко, лиш би ще раз могти побесідувати про Канта, або Джобса.
Інколи я б терпіти його не могла, адже, аби рости, необхідно подивитись на найгірше у собі. усвідомити це. Проте, цього йому було б мало. Він би вказав шляхи праці. Наполегливої. дисциплінованої.
Я звикла бути цим "кимось".
Та саме в Тобі я помітила начерки мого прагення.
Віват! Завжди достатньо лише Бога. І себе.
Нічого зайвого. але інколи здається, що чоловік міг би бути третім. А що треба робити, коли здається?
