В переході тулилось дівча
До спини мармурової плити.
Безталанна напівсирота,
Хто ж тебе заставляє так жити?
Ну,а років тобі,може,з п'ять.
Хто тебе тут поставив,дитино?
Твої оченька душу ятрять,
"Дайте"-губки шепочуть невпинно.
Ну,а руки,не миті давно,
Притискають руде песенятко...
Сліпа доле,тобі все одно,
Що кровинка зростає без татка?
Клята доле!Ти збоку стоїш,
Її матір підтримуєш п'яну.
Нема совісті в тебе й на гріш,
Жебракуєш з дитям спозарану.
Вже давно кінець дня,без лиця
Ніч так гріє,як порвана свита.
Два маленькі холодні тільця
Не́сла невість куди мати спита.
А яка у тваринки вина?
Нагла доле,смієшся грайливо.
Дитя неня сама принесла,
Щеня ж в суки забрали насильно.
***
Дитинство лиже лихом часолет.
Вони б воліли кращу долю мати.
Де совість,Боже,де Менталітет,
Інстинкт де,врешті,хочу знати.
