Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Леся Геник: Боліло їй… - ВІРШ |
![]() |
![]() UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
![]()
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Чорний лев, 17.02.2012 - 17:51
Чудово написано. Дуже ніжні порівняння, незвичні метафори. Дуже сподобалось як через природу передано почуття ![]() ![]() Валентина Ланевич, 17.02.2012 - 11:56
![]() Що доторкнулись неба сивини..." Вірш, немов оголений нерв, що болить невпинно... ![]() ![]() Валя Савелюк, 17.02.2012 - 07:18
Коли байдужість темними ночамиНа подушках сатинових сопить. -- чутно і зримо... ![]() Вона вдягає пам’ять в рукавиці -- ![]() зустрічей-ворон... -- оригінально... такі "ходи" -- виключно Ваші... неповторні... ![]() Ольга Струтинська, 17.02.2012 - 00:01
Людина Всесвіту співставляє себе з вічністю і розуміє,що не час минає а минаємо ми. Та не минає тільки біль ...Вражена глибинною темою вірша . ![]() Наталя Данилюк, 17.02.2012 - 00:00
![]() На гойдалці роздражнених віків, Вона вдягає пам’ять в рукавиці І бродить самотою між снігів. - ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Тетяна Луківська, 16.02.2012 - 23:07
Вона вдягає пам’ять в рукавиціІ бродить самотою між снігів. Вдалося, гарно ![]() Світлана Солнцева, 16.02.2012 - 20:42
Коли байдужість темними ночамиНа подушках сатинових сопить. і ось так завше й буває..... а вішр неймовірній... не поезія, а сповідь душі.... ![]() Г. Король, 16.02.2012 - 20:30
Страждання самотньої зневіреної людини...Лесю, Ви майстер донесення почуття людського до читача ![]() ![]() ![]() |
|
![]()
|