Дорогою далекою до раю,
несли до Бога, свій низький уклін
Двоє святих – Микола і Кась*ян
І кожен Богу, долю свою ніс…
Кась*ян хотів поскаржитись на тугу,
Що всі його немилостивим звуть.
І мріяв - про благословення боже..
Скупий , недоброзичливий він був…
Миколу, навпаки, весела вдача
Вела тим шляхом, людям на добро…
І звідусіль неслась одна подяка…
Не шкодував нікому і нічого.
От бачать чоловік коня замучив…
Не може із багна дістати воза.
- Допоможіть – прохав він перехожих…
Кась*ян відмовився – ну як такому можна?
Я йду до бога – вимажусь я возом…
І як тоді ходити по раю?
Микола ж засукавши рукава…
За мить дістав з багна підводу ту.
Що, правда, вимазався брудом неймовірно
Та не зважаючи на незначний цей клопіт,
Пішов він далі і попутник чистий…
- Так в рай зайшли і у палати бога.
Бог вислухав святих, а потім каже:
- Здається, разом ви ішли до мене
Чому ж, Кась*ян, ти ніби щойно з голки,
А ти, Миколо, весь брудний? Що в тебе?
- Вся суть у тім, що по дорозі в рай,
Зустріли ми одного чоловіка,
Який в болоті намертво застряв…
Я допоміг… та забруднились лікті…
- Я йшов до тебе, та хіба можливо
В такому вигляді гуляти по раю?
Тому й до воза того був байдужий,
І нині ось чистенький тут стою…
Господь уважно вислухав Миколу,
Кась*яна зміряв з ніг до голови…
Промовив так: - За людям допомогу,
До них ти зможеш двічі в рік прийти.
А ти, Кась*ян за чисту свою ризу,
Недоброзичливість і свій недобрий нрав,
Прийдеш на землю раз в чотири роки
Ідіть, уже… Я вам усе сказав.
Ото ж тому Миколу-Чудотворця
Шанують люди два рази на рік…
З Кась*яном зустріч не віщує добре…
Тому його лиш високосний рік.
Як такого хочеться - можна дивитися навколо - письменник цікавий тим, зазвичай, що змальовує життя навколо себе, бо мить проходить - і минули прийдеться згадувати, й додумувати, а коли малюємо теперешнє - воно найточніше і найгіперболізованіше - бо перед очима(написав просто, з багато-нааналізованного)
оптимист відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за пораду. Маю багато творів написаних під враженням однієї хвилини "Гр. лирика", але минуле теж цікаве своєю мудрістю.
так! Правильний вірш! В Толстого є теж таке оповідання про двох, які йшли до Ієрусаліму посвятитися, а один лишився по дорозі допомагати людям!!! Правільні сюжети!!!
оптимист відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Євгене! Правда, іноді хочеться щось написати, а от мусолити зажовані теми не хочеться, тому і виходять такі твори.
Я згадала,ЯК розказував подібну притчу мій дідусь.Бачите ,начисто забула ,а тепер згадала .яка мудрість лилася із його уст...дякую що повернули мене у спогади .
оптимист відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я вражена - і мудро і повчально!
А ще більше захоплююсь Вашою українською!
Ви справжнісіньке ВІДКРИТТЯ!
Треба вже від нині чекати - а що далі буде?! І це не похвала - це аванс на наступний твір!
оптимист відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за Вашу підтримку. І правда, в задумі нова опоетизація відомої легенди українською. тільки вже весна і на творчість часу буде дуже мало.
Дякую.
