***
У росах купались світанки,
Вмивались перлинками сліз,
Імлисто всміхалися ранки,
І ніжно розцвів верболіз.
***
Додолу верби шати розстелили
У сяйві місяця cрібно-блідім,
Своїм мовчанням небо нахилили,
Застигнувши у мареві німім…
***
В'юнкий барвінок уповив доріжку,
Шукав у росах сон-траву,
Вона ж свою ховала постать ніжну —
І не у сні, а наяву!