поема
частина-1
Неквапно води свої ніс
Дніпро широкий,плив до иоря,
Та встав на кручахпридніпров`я
Величний Київ , що приніс
Надію на жадану волю
Всім навколишнім племенам
І у борні за кращу долю
Їх у державу об`єднав.
Не легко було це зробити-
Різноплемінців в купу збити,
Та вже збулась завітна мрія-
Зійшлись під руку князя Кия.
Сумніви канули у лету.
В Європі Київ панував,
А у походах на край світу ,
Стратег Аттіла виростав.
Народи владною рукою
Збирав в державу він,й мечем
Неслухів змусив до спокою.
Підпер вже океан плечем.
То ж повернувся він в столицю
Спочити від державних справ
І сонця вранішну зірницю,
Щодень,у думах зустрічав.
Імперії безкрайної тягар
На плечі ліг його могутні.
Часи вбачались йому смутні
І не згасав війни пожар.
Не було спокою в державі.
Кордони рвали вороги.
Тривали сутички криваві.
У битвах тисячі лягли.
Тиснули з півдня на слов`ян
Підступних римлян легіони,
Стогнали в рабстві міліони
І готи лізли,мов бур`ян.
Не мало руської землі
Під їх навалою упало.
Їм уЄвропі місця бракувало.
Не було спину цій пітьмі.
То ж ніколи було йому спочити.
Прийняти рішення він мав.
Кого до спілки залучити,
Остерегтись кого,рішав.
Він розумів,що вороги,
З`єднають в купу свої сили,
Та й прозелітів до ноги
До бою змусять.То ж плели
Вже павутиння нової війни,
Готуючись слов`янство сокрушити,
Часу не гаяли вони.
Уперту Русь все мріяли побити.
Аттіла в Київі зібрав,
Мужів державних і князів
Земель близьких і дальних городів
І кожен в раді слово мав.
Уважно слухав їх Аттіла.
Хтось сумнівавсь,а хтось до діла,
Вже радив братися мечем.
Останнє ж слово за царем:
-Не личить нам таке терпіти.
Не звикла Русь в кайданах жити.
Не маєм права ми вагатись.
Хай буде так,як має статись.
-Вказати маєм ворогам
На наші західні кордони.
Зруйнуєм римлян бастіони.
Розсієм готів по горам.
-Відчути мають нашу силу.
Запам`ятати на віки.
То ж улаштуєм їм могилу.
Збирати будемо полки.
Наказ царя незаперечний.
Усі на вірність поклялись.
Одразу ділом зайнялись
І сумнів був вже недоречний.
Аттіла слів порозсилав,
Скликав союзників усіх,
Та ополчення вже збирав
У землях Матінки-Русі.
