Байдужість бездуховних байд
Бентежить, Боже, безборонно.
Збіжаться на чужий парад,
Як на смітник міські ворони.
Ідолізують княженят,
Князів шанують, мов ікони.
Байдужість бездуховних байд
Бентежить, Боже, безборонно.
Кидають, наче в преферанс,
Родинні і святі закони.
Немов Байданія якась,
Вкраїна наша безборонна.
Пруть в кожну весь, у кожен град,
За комірець номенклатури.
Кромішня тьма для ницих байд
Партійні пише партитури.
Поглянь: о місячній порі
А чи при сонячнім промінні:
Як зомбі, яко упирі,
Не залишають навіть тіні.
Готові в рабство світ загнать
За марки, долари, дукати...
Народе!
Звільнимось від байд,
Нас хочуть пробайдикувати!