Синичкою вкраду я троянду з вівтаря,
Тобі її несу, затиснувши у дзьобі,
Та вітер не пускає закличе дзвонаря,
\"Віддай нам пелюстки\" - лунає десь у злобі.
Мороз вже доганяє, під крила зазирнув,
І сонце аж ніяк від болю не врятує,
Мов камінь з висоти додолу він жбурнув,
Над тілом лиш тепер ангелик засумує.
Як гарно і мило!.. Ніжність,оповита смутком...Рада знову тебе читати,Галинко! Довго тебе не було на сайті...
Galkka відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую.котику....)муза не приходила, тепер,на жаль, на емоціях пишу......та і часу немає.....випадково знайшла зараз його, бо більше не можу ні до чого взятись....... ...щаслива, що ви тут