Захід сонця крізь пальці капав
В мерзлих жменнях холодні ночі
Зорі сипляться-тихий подив
Ранок випити сльози хоче
Німо порожньо.Не пора ще.
Не зігрітий у серці смуток
Стиглий випадок спить ледащо
В плесі контурів каламутних
Я в міжчассі.Думки відлунням.
Бо кохання було лиш словом
Серце в грудях сокотить студінь
Ти не драма.Ти післямова.