Повітря в ранішнім тумані,
Пливе неначе вільний птах,
Я так люблю тумани ранні,
Вони вбивають в мені страх.
Дерева в сонячному світлі,
Немов ті образи у сні,
Вони дають мені надію,
Вони усі, усі мої.
І хмари білі в чистім небі,
Як добра фея наяву,
Вони — це все що мені треба,
Заради них я ще живу.
Трава зелена в дикім полі,
Як килим витканий в раю,
Трава зелена разом з вітром,
Щодня вбиває біль мою.
Я повернусь як ранок прийде,
Із першим променем весни,
Як перший сніг у лісі зійде,
Під теплим коренем сосни,
З пітьми і суму знову вийду,
Із першим променем весни.
