Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ветра: в полнолуние - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ inki, 09.06.2012 - 22:39
отрыв от ситуациис такой внутренней грустной пружинкой диалектика отношений в том что чаще всего проблемы выбора нет..она надуманна что ли... но время иногда просто само рисует порог..отношениям сошедшим с листа судьбы... Красиво..и.. Терпко.. Ветра відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
может и так...Спасибо за терпкость. Как-то это для меня особенно звучит... Ветра відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
якщо надихає - виплесніть це. Буду рада прочитати
Safo, 09.06.2012 - 12:51
"Ближе к краю,в памяти боль стирая,послушным пламенем,ведь что такое смерть,-я не знаю,я ничего не знаю,я просто вижу свет и в нем хочу сгореть.." Синий сумрак отделять от света - а чем же он нынче плох? У него не больше слепых дорог, чем у солнца. Лана Сянська, 08.06.2012 - 22:24
Зовсім байдуже, що обАбіч битих шляхів!Нечистий чи Бог береже мою путь. Вітер в спину , я вірю лише йому. Коли місяць вповні я знімаю облоги твої. Шаленіти доволі , пити обридло з долонь Червоні рубіни спалених наших доль. В мить шаленства (уроїв* собі ти) я вибираю - йти. У прочинені вікна і двері геть виганяю сни. Пришпилюю крила ( сірі , сенс не в тому які). Коли виють вовки відчуваю напрям на смак, п’ю настояний трунок на мороку ночі. Змучили сумніви. Більше не-хо-чу. Тятива як струна рветься навпіл ураз. Звук зриває слова. Не зважаю уже – а чи мала рацію я? Із плетива слів не вийде фіранка нова. Сапфіровий колір, відкраяний світла шмат – чим гірший від нього морок? Зробити іще один такий необачний крок? Сонця лишилось лише на один ковток, Сил – на крок. Ковтнувши тепла і від ніжності танути, Згодом краплі крові лизати обманутою З рваних вен твоїх на зап’ястках тугою. Забагато крапок… *** Уроїв* - придумав (польск.) Ветра відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ланочка, солнышко, даже страшно - насколько эмоционально близко... Ты словно повторила все своим сердцем
gala.vita, 08.06.2012 - 18:21
слова глотаю...глаза неуспевают за ходом действий... экспрессия...мощная вещь!!!мистика. магия ... близко даже слегка касательно... чувствую, всё кипит внутри!!!! Затащу далеко в Полтаву!!! Ветра відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
как приятно все же, что касательно... при-ка-са-юсь... Спасибо тебе, солнышко |
|
|