Р.М.
мій персональний сорт героїну (тільки максимум, чистий)
я тебе хочу з"їсти (так хоче морозиво часом дитина)
ходити у твоїх сорочках і варити тобі чар-зілля у кавнику
(ти мене пів життя чекав, сам не знав, що чекав таку)
згвалтувати тебе посеред площі Ринок
знаєш, я чхала всіх твоїх Оль, Іринок, чи хто там у тебе був
я для тебе (усе, що хочеш) 27 годин на добу
77 секунд на мить... так буває, коли від пальців твоїх в голові починає блискати і гримить...
так перед грозою гримить...)
Жаль, що то не я - Р. М. )) хоча ініціали підходять )) Хороший вірш ) Щастя тобі в коханні ! )
Ляля Бо відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
жаль?)) та невже)) пысля таких любовей завжди залишаються порожні зали очікування. найболючіше - просто розчаруватися. коли ти людині душу навстіж, а вона.... це складно.
про Оль та Іринок -
надзвичайно.відчуття приналежності (вибачай,знаю,що не те слово,просто то словами не опишеш)комусь одному.і тільки йому.не самозречення,та скореність..хоча ні незалежність,але підкорена...ааааааа...любов
