Присядь і в очі пильно подивись,
Чи є душа, між серця лету ввись?
Мої думки питанням дивним звів
Та як у кішки – сім аж душ-життів.
У понеділок із неділі я – сумна,
Чого так сталось, що пропало, хто ж бо зна?
Вівторком, навіть чемна і послушна є,
Меланхолійне щось крокує довгі ллє.
У середу, щось трохи вередлива вже,
Якийсь порушила канон, табу. Невже?
В четвер – зрадлива, вабить ліва сторона,
І погляд, торс, і смугла знизу там спина.
У п’ятницю ще хтива з еротизмом я,
То п’ята ніч, бажання шал із сном пора.
В суботу свою цноту нову бережу,
Самотня на дивані в мріях я лежу.
В недільний день, душа і тіло є твої,
Лише зранку ти пропав у строф юрбі.
Подяка за ідею Фрау Ларсен. Написано від імені жінки.
04.07.