muzima29
Купальська ніч
Сьогодні я від себе не залежу.
Мене чарує знов Купальська ніч.
Я поглядом своїм тебе бентежу,
Коханий я іду тобі навстріч.
Приспів:
Пливи-пливи, віночку за водою,
Допоки ще багаття не згаса,
Даруй-даруй мені щасливу долю,
Як папороть цвіте моя краса.
Купальська ніч, іскриста ніч любові,
Віночками уквітчана ріка.
Нас обіймають гілочки вербові.
Купальська ніч – солодка і п’янка.
Сьогодні не залежу я від себе
Магічна квітка кличе нас у ліс.
Жаринку діамантового неба,
Щоб ти мені, коханий, мій приніс.
============================
Наталка Кольоровісни
Побачення
Сховалися кульбабки в тихі трави.
Тендітний сонях квіт свій похилив.
Вечірнє плесо пестило купави
Та очерет стривожено тремтів.
Щось таємниче шепотіли зорі
І вітерець хмаринку колихав.
Я падала сама в твої долоні,
А ти мене до серця притискав.
Цнотливі мальви знічено зітхали,
Здивовано дивилися на нас.
А ми з тобою у танку кружляли,
Невтомно цілувались раз у раз.
Щось таємниче шепотіли зорі
І вітерець хмаринку колихав.
Я падала сама в твої долоні,
А ти мене до серця притискав.
Нам солов’ї співали до півночі
Любовно-елегійний свій мотив.
Відчуло згубу серденько дівоче,
А ти усе лишитися просив.
Розтали зорі в небі на світанні.
І вітерець хмаринку загубив.
Поцілував мене ти на прощання,
Притис до серця...і не відпустив.
=================
Олександр Печора (Ромоданець)
ДОРОГА НА МИХНІВЦІ
Шанобливо Віктору ОХу
(Мотив у півголосу)
До хатнища б навідатись годилось,
до рідного лубенського села.
О, як же мені боляче наснилась
дорога, що на Михнівці вела!
Можливо, ще колись таки доїду.
У мріях там раюю я щодня.
В дитинство повернуся сивим дідом,
в куточок, де похована рідня.
До рідної землиці пригорнуся.
О, як же забавлялись тут малі!
Немає більше тата і матусі,
журливо лиш курличуть журавлі.
Доріг таки подолано немало,
найбільше заповітна досі жде,
з якої виглядала мене мама –
дорога, що на Михнівці веде.
О, як же забарився я в дорозі!
Як зболено поскрипує крило!
А мальви біля хати у дозорі,
де миле хліборобщини село.
До Михнівець добратися не легко,
вже й сонечко за обрій осіда.
Додому пробиваюсь, мов лелека
вертає до прарідного гнізда.
=============
insolito
Біля річки
Зустрілися з тобою біля річки,
Де літо проводжало вільний час.
Божественне ім'я твоє – Марічка -
Прошепотіла ніч, як вечір згас.
І усміхнулось щастя із заплави,
Червоним запаливши небокрай.
Сідало сонце поспіхом, сідало,
А ми прохали: «Трішки зачекай!»
Пустунка-річка бавиться камінням
Та берега рясніють від роси.
Що сталося зі мною? – я невільник
Твоєї вроди. Господи спаси
Мене від руйнування. Біль у серці,
Як зранку проводжаю до батьків,
А пугач в лісі усю ніч сміється
Над першим поцілунком…Як посмів?
Зустрілися з тобою біля річки,
А вийшло - що зустрілись навіки,
Тепер ім`я коханої - Марічка -
На рушниках весільних залюбки
Мені розшиє доля золотава,
Яка, мов янгол завітає в дім.
Хай гірко за столом звучить в октавах,
Щоб щастя залишалося у нім.
Я до Вас постійно заходжу. Зайду, подивлюся, послухаю і засмучена йду, бо на мелодії Ваші поети так завзято пишуть слова, що я просто не встигаю за ними. Композиторе, Ви у нас просто нарозхват. Поки писала вірш до цієї мелодії, мене випередили. Ех...
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Сховалися кульбабки в тихі трави.
Тендітний сонях квіт свій похилив.
Вечірнє плесо пестило купави
Та очерет стривожено тремтів.
Щось таємниче шепотіли зорі
І вітерець хмаринку колихав.
Я падала сама в твої долоні,
А ти мене до серця притискав.
Цнотливі мальви знічено зітхали,
Здивовано дивилися на нас.
А ми з тобою у танку кружляли,
Невтомно цілувались раз у раз.
Щось таємниче шепотіли зорі
І вітерець хмаринку колихав.
Я падала сама в твої долоні,
А ти мене до серця притискав.
Нам солов’ї співали до півночі
Любовно-елегійний свій мотив.
Відчуло згубу серденько дівоче,
А ти усе лишитися просив.
Розтали зорі в небі на світанні.
І вітерець хмаринку загубив.
Поцілував мене ти на прощання,
Притис до серця...і не відпустив.
Віктор Ох відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ех, Наталочко, який теплий, літній, лірично-романтичний вірш-пісня!
Зайду, подивлюся, послухаю і засмучена йду, бо на мелодії Ваші поети так завзято пишуть слова, що я просто не встигаю за ними. 
Композиторе, Ви у нас просто нарозхват. Поки писала вірш до цієї мелодії, мене випередили. Ех...
