Як часто у житті таке у нас ведеться:
Пусти свиню під стіл – вона ж на стіл попреться.
Мов мати прийняла Вкраїна всіх до себе,
І щедро віддала лани, ліси і небо.
-І ви отут живіть! Вас за дітей приймаю.
Обряди й мову вчіть, шануйте віру краю!
Та деякі із них, дорвавшись до посади,
Забули стид і гріх, немов ординське стадо.
На згарищах церков – ідеї сатанинські,
Втопили у крові найкращий цвіт вкраїнський.
Тепер уже цькують і мову солов’їну,
Бо знають, що доб’ють тебе цим, Україно.
Таку тобі дають віддяку невігласи
За доброту твою і материнську ласку.
19.07.2012.
