Не рука моя, але вітер
Розкуйовдить твоє волосся,
Мов обвите вогнем колосся,
Щоб зігрітись і далі летіти
І не я, але жовте листя
Божевільний облишить танок.
І, ледь чутно торкнувши плечі,
Золотий утворить серпанок.
І не я, але перші краплі,
Вересневі сльози негоди
Поцілують уста і очі,
Не питаючи в тебе згоди.
Десь узліссям чи середмістям
Ти гулятимеш самотою.
І не знатимеш, що тим вітром,
Тим дощем і тим жовтим листям
Весь цей час я блукав з тобою...
Львів, вересень 2003