Тобі як цензору пишу свої вірші… (подружці присвячено)
Тобі як цензору пишу свої вірші,
Принаймні, ти так думаєш…(буває)
Мовчать мої сором’язливі дні,
І сніг вже за вікном кудись тікає.
Тобі як подружці розказую святе,
Ти думаєш, що щиро довіряю…
Я повертаю знову в своє «Вар’єте»,
Сценарієм своїм тебе вітаю.
Тобі як дівчині здаюся дещо кращим,
Ніж той, який в мені насправді спить,
Я не відкриюся тобі ніколи і нізащо!
Хіба що поглядом ти спробуєш відкрить…
Тобі…Скажу сьогодні «Добрий ранок»,
Як в кожен твій послідуючий день,
Я вірю в те, що кожен свій світанок,
Ти зустрічатимеш із ніжністю пісень…
