Прекрасна, мила, унікальна,
Неначе янгол, ідеальна,
Але, на жаль, ти не моя...
Розумна, щира, загадкова,
Чарівна, наче колискова,
Але чужий для тебе я...
І усіма така бажана,
Адже ти справді бездоганна,
Адже таких як ти нема...
З тобою кожен хоче бути,
До серця свого пригорнути,
Та досі ти чомусь одна....
Чому це серце зледеніло?
Від почуттів окам'яніло?
Чому у ньому пустота?
Невже його не підкорити?
Невже той лід не розтопити?
Невже навіки крига та?