Я візьму зі скрині шовк
І скрою собі мішок,
А в мішок той назбираю
Кольорових бульбашок:
Першу бульбашку прозору
Із роси що вмила зорі,
Щоби чистою була,
Як вода із джерела.
Другу - жовту і гарячу,
Щоб кульбабою цвіла.
Третю бульбашку блакитну,
Ніби з неба хтось насмикав
Свіжих літніх поволок...
Потім я у той мішок,
Що в руках тепер у мене,
Кину бульбашок зелених,
Як ліщинові бруньки,
Й повну жменю, в дві руки-
Пурпурові бульбашки...
А поверху всіх - червоні,
Ніби маків чи півоній
Ледь розквітлі пелюстки...
А коли я назбираю
І наповню аж до краю
Бульбашками свій мішок,
Обійнявши ніжний шовк,
Я молитву прошепчу...
І до тебе полечу.
