я обіцяю собі, що буду менше курити
ти в свої двадцять п"ять вважаєш себе старим
і залишаєшся безпосередньо-дитячим
досвіду нуль. я не бачила крим і рим.
ти бачив?
(ну добре, крим таки бачила) ми - квити.
пишу тобі лірику. вперше не йобану. ні в чому не звинувачую.
це загалом не типові мої лав-сторі:
ілюзій не створюю, не дивлюсь очима собачими
не обіцяю собі навчитися готувати, скинути кілька кіло,
ходити на каблуках...
лірика - не надійна схованка під крило, не лукав.
то запах іланг-ілангу із медальйона,
свідомість вищого рангу, що нас мільйони
і що всі на всіх непідробно схожі
Харе Крішна, падре... а Богу - Боже.
ми земні і зимні і нам не темно.
я шукаю Бога в горнятку з чаєм.
в нас нема табу на незручні теми
Всесвіт з нас сміється і нам прощає.
Вірш гарний, Лялю, але навіщо в ньому звучить мат? От чого не чекав від Вас, так це оцих слів... Цікаво, щоб Ви сказали своїй майбутній донечці, коли б вона захотіла уточнити, зміст і тлумачення цього слова?
Ляля Бо відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
еммм... в мене в контакті публічна сторінка "БО Ляля. йобана лірика" http://vk.com/ljaljabo це своєрідна самокритика =) а дитині скажу правду. що час був такий і я була така. курила, матюкалася і зависала з поетами.) і, думаю, вона мене зрозуміє, хоча, врешті-решт, сподіваюся, мої діти (коли вони в мене будуть і якщо вони в мене будуть) матимуть достаньо свободи вибору і мізків, щоб ставитися до всього критично і легко. )
Ляля-Ляля, бога нельзя вырастить на подоконнике, сказал олдовый хиппи на концерте Умки, узнав, что мне на 44 года подарили кактус пейотля. Стих классный. Жму руку.