Ти така холодна і гірка
Як кава
Яку я забув випити вранці
Ти запилена й нерівна
Як бруківка у нашому місті
Неврівноважена мов вітер
Що блукає в осінньому листі
І волосся твоє як дріт колючий
Тримає в рамках божевілля
Вийди на грядку відслони штори
Бо ж яка любов – такі й помідори