Я перестану згадувати сни...
Як перестану дивуватись ранкам,
Коли душа прокинулася раптом,
А очі сплять ще в затінках сумних...
Я перестану відчувати біль
Колишніх втрат, майбутніх незавершень,
Так, ніби я тепер побачив вперше
Безперспективність трачених зусиль...
Я перестану пробачати тих,
За ким скучав... кого давно не бачив,
Кому усі старі борги пробачив,
Кого любив... до кого просто звик...
Я перестану пам'ятати те
Все, що було , і що давно минуло,
Що в підребер'ї холодом заснуло...
Мій Хебітон...забутий хебітет...
...і запах хвої гілочки сосни...
Я перестану згадувати сни.
