Блакить заливає повіки
Якщо я заплющу очі,
В долонях моїх щоночі.
Цвітуть орхідеї дикі.
Коса багряніє вітром
І руни не кажуть правди,
Ім’я твоє тліє завжди
Непевним забутим світлом.
Ти був. Я тебе шукала.
З вогнем і верби лозою.
А інша тебе косою
Сплела і зачарувала.
Ну що ж, синьоокий княже,
Червоним твоє прокляття!
Під небо зійде багаття
Й до тебе у постіль ляже...
Я ж бо побіжу у поле,
Співатиму колискову
Я знаю чарівне слово,
Що очі зрадливим коле.
Вдихни, кучерявий Ноде,
Хай миттю розквітнуть маки!
Зійдуться фатальні знаки,
На тімені помсти й свободи...
́