Усе, що потрібно , це-тиша,
І, бажано, ніч за вікном,
І треба ще щось, що опише
Враження всі перед сном.
------------------------------------------
Вона, мабуть, не найкраща, на щастя,
Та й не найгірша, на щастя, мабуть…
Її порівняти ніколи не вдасться,
Вона незрівнянна – в тім уся суть.
Її щоб зобразити не банально,
Не фразами, затертими до дір,
Щоб, наче, натяк, не буквально…
Епітетів не вистачить, повір.
Не вистачить і сотень порівнянь,
Дбайливо вписаних у словники,
Не вистачить і тисячі зізнань.
Її не описати й за роки.
Той погляд, пильний, загадковий,
Наче, якісь секрети має,
І дотик, наче, випадковий:
Та, він не випадковий, я ж бо знаю.
Гра світла й тіні на її щоці,
Примушує дивитись їй у вічі,
Її рука в твоїй руці,
І серце б’ється швидше в двічі.
, з таким теплом відносишся до коханої, вона мабуть найщасливіша на світі, що поряд має такого гарного і ніжного коханого!!! 
гарно, дякую...!!
