Я люблю роздирати
старі ранки −
тоді з них з новою силою
починає текти кров,
нагадуючи, що старе теж
має силу,
що про старі рани не варто
забувати.
А сиві волосини
я не видираю –
кажуть, що разом з ними
ти забираєш свою силу.
Але я не тому це не роблю –
не люблю самообман.
Якщо вже старієш –
то процес пішов,
ні фарбування, ні видирання
не допоможе.
Дай Боже, прожити хоча б
із сивою головою,
аби не боліли старі рани.
