ніч у розквіті сил захлиналася прозою…
у душі, як і в місті, згасали вогні…
любов - сильний наркотик великою дозою,
якому сказати не можемо «ні»…
в голові лише вітер, та в сенсі буквальному.
Витісняє пластинки заїлих хітів…
У нежданому слові, водночас банальному
Як раніше не знайдеш чого так хотів…
Тебе брали за душу - з’являлась істерика…
Убивали словами, образа – не кров…
І ти грав одну роль – сумний образ холерика…
В голові в кого вітер, бажання, любов
