Є на світі чудо-місце,
Яке не забуть мені,
Загадкове і казкове,
Воно сниться лиш у сні.
Звірі там живуть цікаві,
Бо у горах місце те,
Де дерева кучеряві
Створюють тісне кільце.
Недосяжне воно оку
Але дуже гарно там,
І один раз у пів року
Кояться якісь дива.
Там смереки височезні,
що ростуть ізвідусіль,
Немов велетні старезні
Захищають свій артіль.
На полянах на широких,
Коли нічка наступа,
В місячному сяйві скаче
Заяча вся дітвора
І ведуть свої таночки
Ці звірята запальні,
Немов котяться клубочки
По поляні шерстяні.
Десь в кущах на них чатують
Хижі звірі лісові,
А вони все знай танцюють
Не бувати цій біді.
Сови мудрі опівночі
Починають полювать,
Сірі кажани крикучі
Вилетіли політать.
Вийшла розуму навчити
З нірки діточок своїх
Мама-миша, розповісти
Як здобути їжу їм.
Мишенята неслухняні
Бавляться собі в траві.
І не чують вони мами
Сірі пустуни малі.
Два ведмеді клишоногі
Посідали на землі,
У безмежній насолоді
Вже й дрімають в темноті.
Кожен має свою справу,
Кожен зайнятий своїм,
Не покинуть свого дому -
Дуже добре в лісі їм.
-----------------------------------
Далі буде
Я так розумію,буде продовження цієї казочки? 
