Нетреба не вставай, не треба боляче,
Вже краще вбий, біфштекс і під коньяк,
Можливо настрій у мені не сонячний,
Та я в пітьмі ішов на тебе наче на маяк.
Ти поклади мені своє волосся на коліна,
Для мене статус твій до дідька не чудний,
Як хочеш хай впаде сльози краплина,
Нехай омиюсь нею хоч я зовсім не брудний.
Ти не розказуй про свої трикляті жарти,
Я ж хочу слухати що коїться в тобі,
Безпосередньо вже розкладені всі карти,
І тут вже не поспориш я в тобі, а ти, в мені …
Я оголю свій торс, зроблю з себе подушку,
Приляж на ребра й потихеньку засинай,
Волосся просто виклади за вушком,
А я як вовк тебе оберігатиму, ти знай …
Не треба не вставай мені ж бо боляче,
Мені не треба волі коли із зі мною ти,
Сади мене на цеп я зможу спати стоячи,
До тебе через мене хто хоче пройти !?
Я розірву їх вщент обстриженими кігтями,
Я розіпну на пагорбі щоб виділи здаля,
Для всіх я стану невблаганними страхіттями,
Бо як сказали карти я це ти а ти це я …
