Хрести,могили,спокій,тиша.
Чи здатен хтось цей цвинтар пережети???
Питання звучить так реторично!...
Мовчання й тиша,
У відповідь лиш вітер прошмигав.
Закономірність є одна-
Ми хрест несем і кожний свій, усе життя!
І на могилі хрест-дороговказ безсмертності життя.
Хоч тіло мертве-Душа жива!
Великий цвинтар чи малий це дім померлих.
І квіти навесні цвісти почнуть
І запах весняний заполонить
Дім під відкритим небом.
І пташка тут кружля,гніздечко звила на калині,
Та може то чиясь Душа???....
Бджолинний рій журчав, порушив тишу,
І сів на липу.
Тут дивне все-нас чують і енергетика тут є,
І Душі на окописьках його,блукають самогубців.
Ворота є сюди,де зустрічають покійного сьогодні,
Йому тут раді всі ,дарма пролиті сльози.
І на воротах змінить він когось,пока не змінить його інший.
Та безкінечний цей процес
Бо ми також невічні.
Запалюймо свічки і замовляймо панахіди
І цим ми знімимо іще один тягар із Душ померлих....