Дивлюсь я на морозний захід сонця.
Все небо там палає, мов в вогні.
В кімнаті привідкрию я віконце
І вітер запрошу гостить в мій дім.
Заварю собі я чашку чаю,
Ввімкну на ноутбуці якийсь фільм,
Поряд книжку покладу і почитаю,
Простирадлом огорну таємний біль.
Мої думки чомусь у космос рвуться,
Вже, певно, тісно їм на цій землі,
І швидше за ракету ввись несуться,
А погляд мій блукає у теплі.
Я куплю флуоресцентну фарбу,
І на стелі пензликом тонким
Намалюю зорі, намалюю хмари
І комету з хвостиком ясним.
Вимкну світло і закрию штори,
Ляжу я на ліжко, ніби на траву.
Буду милуватись небом рукотворним,
Може, ще й ці зорі … оживуть.
