Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ліна Біла: А Ви б змогли?! (Анна Кареніна) - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Oleg Kolibaba, 27.01.2013 - 21:16
Дуже захоплююче!Похвально, коли пишеться від враження, тобто, в даному випадку, від фільма. Навіть не читаючи роману, Ви змогли передати його драматичну силу Ну, і Ваш стиль, а він неймовірно гарний, створює різноманіття коротеньких образів, які збагачують твір!!! Ліна Біла відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
просто таких коментарів я не читала...дуже дякующо зрозуміли,що я хотіла донести
Амелия, 13.01.2013 - 11:46
Гарно Дякую Якраз вчора дивилась фільм... не знаю,чи змогла би,але одне можу сказати точно - намагалась би... І дякую В.Савелюк за повний коментар,було цікаво почитати Ліна Біла відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам за коментар)))))))))))0
Валя Савелюк, 09.01.2013 - 09:22
...і це була любов? Анна когось любила - починаючи з себе самої? ...навіть Сєрьоженьку?... хто він тепер - Сєрьоженька Карєнін?... чий син?... забудуть йому це у "світі"?... Анна не мала б думати про це? чи це все "сухо і занадто соціально"?... а писати кровью запаленою на рельсах - знищивши усіх, хто любив її щиро і віддано - це "волого" і справді так прекрасно?...ні, я так не змогла б... бо треба приймати наслідки власних вчинків - вчинки можуть бути якими завгодно, але - чинячи, треба бути готовим прийняти і результати, які так само належать тобі, як і вчинки... я не зараз так думаю, ТАК я думала ще в школі, коли писала твір про Карєніна, як "государствєнную машину" і зобов"язана була його осудити, і навіть за "жахливу" звичку тріщати пальцями, і за його "велике рожево-прозоре вухо"... але я його не осудила... бо не він причина усіх трагедій цього роману... усього зла, а Анна... він - жертва власної порядності... ак і всі інші... окрім Анни і її тьотіньки (про другорядних персонажів зараз не йдеться...) тому, Ліночко... ТАК не зможете, сподіваюся, і Ви... і ніхто хай так не зможе... ну, а як світло любові чоловіка-жінки змінюється на муки взаємні і чому - то окрема "багатослівна" тема... сподіваюся, Вас не образить цей коментар... бо не в тому його мета... врешті, прийміть мої запаевнення у симпатії до Вас... і всього Вам найкращого... щиро - В.С. Ліна Біла відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
знаєте,чому я так написала,тому що певно у мене мало досвіду,вірю в любов віддану,заради якої і в вогонь і воду...я з Вами згодна на Кареніна,тут він став жертвою,а Анна стала заручницею самої себе,точніше своїх спокушань...я в ній бачила себе,віддано кохати,але від моральних норм певно не змогла б відмовитись...дякую Вам за коментар!ні трошки не засмучуюсь
Валя Савелюк, 09.01.2013 - 09:08
...у цій житейській трагедії мої симпатії виявилися на стороні Карєніна, а не Анни... Карєнін був сиротою, тому - "зробив себе сам", наскільки зміг, виходячи із усіх складних обставин його життя - і зміг чимало... врешті - його життя його влаштовувало... Анну, яка також була сиротою і росла й виховувалася "у тьотіньки" - та ж таки тьотінька "пристроїла" за Карєніна: Карєнін заходив попити чайку до тьотіньки, просто - погомоніти, а не до Анни, це тьотінька обставила ситуацію таким робом, що Карєніну ДОВЕЛОСЯ з Анною одружитися - стало питання ніби-то Анниної репутації - тьотінька "поставила" питання те і так - "Ви до нас ходили, чайок попивали, а тут дівиця на виданні - що тепер люди скажуть"... Порядність Карєніна зашарілася і засоромилася і зобов"язала його одружитися, якщо вже так склалося... Анна не любила Карєніна - питання: для чого ж виходила за нього заміж? отже - "сдєлка"... мімікрія... можливість змінити статус "сирітки" на статус "мужньої жони" - хазяйки... тобто - чисто соціально-матеріальний розрахунок, інтерес... Карєнін полюбив Анну, Анна не полюбила Карєніна... то хто тут жертва?... із двох цих сиріт?.. і хто кому насправді зіпсував життя, виставив на посміховище перед "світом"?.. і за що? тому - ні, я так не змогла б... і ніякі пристрасті любовні не виправдають спочатку обману і підступності, а тоді - безвідповідальності і елементарної зради - якщо то й була не любов, а всього лиш угода - з боку Анни... ну, а рельси, колія... - істерика і гординя... перед цим вчинком - Анна ведеться відверто, як "одєржима"... такий і результат... знищивши Карєніна, вона призводить до загибелі і Вронського - він же після її "автографу" на рельсах - відправляється на війну, щоб знайти собі кулю, і знаходить - прямо в серце... без варіантів... а він молодий і красивий, любив Анну, у нього матінка (ах, не любила Анну) була... ні, матір Вронський не пожалів - пішов, щоб загинути і загинув - комплексом саморуйнування від Анни зар Салтан Николай, 08.01.2013 - 23:29
... ну дуже-дуже емоційно, сильно, аж захоплює дух ... розумашка ти Сніжанко, так тримати
Ліна Біла відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Колю,дюкую щироале обережно з компліментами,бо закохаюсь...жартуючесно
Крилата (Любов Пікас), 08.01.2013 - 23:10
Любов - що більша за життя! Гарно написали. Бувають різні ситуації. Не хвалю і не суджу долю Анни Кареніної! Ліна Біла відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
не повірите,але я ніколи не читала цей роман..переглянула фільм - дуже захоплююче,ще в оригіналі тепер прочитаю..дякую Вам
Любов Ігнатова, 08.01.2013 - 22:47
Не кожен так зможе, хоч більшість б'є себе в груди, говорячи 'так', насправді ж ...
|
|
|