UA | FR | RU
Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр ПЕЧОРА: ВАСИЛЕВА ХАТА (Симоненкіана) - ВІРШ |
|
|
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Копачівна, 14.01.2013 - 22:27
"В борні мені завжди – плацдарм для істин.В любові і духовності – вівтар. Фортеця духу на семи вітрах. Лебідка біла з казки а чи пісні." - Краще про сільську хату не сказати! Сама вже 5-й рік живу в такій.  
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
На те й тріолет. Щиро Вам дякую.   
Валя Савелюк, 12.01.2013 - 21:01
гарна хата Василева... і як хата, і як поезія Ваша, пане Олександре... завітавши "до хати Василевої", скористаюся з нагоди в привітаю Вас з днем народження... будбте щасливим і здоровим, хай усі Ваші плани здійсняться... зщ щирим шануванням - В.С. 
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Часто провідую хату оцю...І восьмого був і дванадцятого. Вдячний Вам за вітання й побажання. 
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Див. фото з мого альбому Василевої хати влітку.Сьогодні фотографувався тут з Верховними депутатами "Удару" й "Свободи" та Андрієм Окарою. Маємо тут спільні плани... Віктор Ох, 12.01.2013 - 15:35
Поет родився в глухому cелі Біївці Лубенського району в "селянській хаті на семи вітрах", а досяг вершин патріотизму.
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Людмила ПЕЧОРАР О З К А Ж И – Розкажи побільше, ненько, про поета Симоненка. Бо мені близьке і рідне слово щире, заповітне. – Шанував він Батьківщину, наче матінку єдину. І писав, і жив по правді. Почуттям своїм не зрадив. Його слово – світло й рана. Жаль, помер занадто рано… Хто добро у серці має, той ніколи не вмирає. Доки поле родить жито, він у слові буде жити. Розпалив вогонь у серці, жити вчить у вічнім герці. 1998 Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Змалечку Його читаю... сила... духу українного.
Патара, 12.01.2013 - 13:06
Немає слів...А коли на поезію накладається Ваш голос, душа резонує разом з ним. Видно, що Ви близько торкнулися особистого життя героя, бо настільки реально і правдиво можна писати про людину, яка уже зрослася з Вами... Браво, Майстре! 
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
СПАСИБІ. Справді то мені близьке й рідне.
Олександр ПЕЧОРА відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Як і має бути в тріолеті - основні світлі акценти.
|
|
|
||||||||||||||||||||||
Образність, ніжність, краса вірша просто вражають! Браво! 
