Сьогодні в місті буде незвичайний бал,
Бо тільки двоє танцюватимуть на ньому …
Дощ запросив красуню ніч, свій ідеал.
Вона погодилась… не дивлячись на втому.
І ніч нарешті просто підійшла…
Дощ зазирнув в її небесно-сині очі-зорі
Вона в його зелено-карих щось знайшла…
Вони ж насправді дуже добрі, не суворі.
Дощ пригорнув її до себе і поцілував.
Він вперше її бачить за десятки днів…
В цю саму мить ритм танго залунав
І загорілись сотні свічок – вікон, ліхтарів…
Такого пристрасного танцю ще не бачив світ,
А музика небесна на землі все не втихала…
І розпустився зачарований красою буйноцвіт…
«Це ранок наближається…» у танці ніч зітхала…