Я хочу щоб ти був поруч.Зараз.Вже.Не назавжди.Обійми мене,не кажи що кохаєш,скажи,що я дурна,скажи...
Я зараз не можу знайти собі місця.Намагаюсь знайти свій спокій в музиці,та вона не допомагає,навпаки,заповзає десь під шкіру до крові і рухається до серця заповнює його сопливими словами і забирається геть далі.
Божевільний обіг.
В серці пусто.Де ти?
Відколи ти пішов я постійно мерзну.Хмм....Дивний збіг обставин.Чому ти пішов.Я ще не була до цього готова.Шкода,бо треба було.
Ти не можеш повернутись,а я розлюбити.
По сто раз повторюю твоє ім'я.Просто так.А їдучи в автобусі думала про тебе,я подарувала тобі тільки одну сльозу,але ти ж цього не дізнаєшся.Яка різниця скільки їх було!Може ти зараз плачеш?Ковтаєш свої сльози?Чи розтираєш по облюччю.
Я люблю тебе.Правда,що глибина кохання пізнається тільки в годину розлуки.Я страшно сумую,плачу за тобою,хочу тебе...Але я не повернусь.
Треба знищити це кохання.Воно не для нас.Я кохаю тебе до болю..
Я позвоню тобі.Ні.Не можна.
Чому?Мені соромно,так як і тобі має бути соромно...
Ми самі винні.Ми змішали кохання з болотом.
