Мова- це не лише, за визначенням: "система знаків, що забезпечує процес комунікації ...", це дещо більше, більше за засіб спілкування, за визначник ідентичності народу.
Вона стала засобом відгородження від себе людей, себе; ототожнення з різними соціальними верстами населення. Зброя політиків та церкви. Розділяй і владарюй...
В одній пісні є гарні слова: "...розлетимось по русифікованих містах..." . Склалось так, що справді русифікація в нашій країні почалась з великих міст, а саме з знаті, яка слухняно переходила на руську. Їм була втовкмачена думка, маловартості своєї землі, їх купляли подачки... але це питання українського народу. Без достатніх знань історії ви немаєте право гнати на будьяку з сторін.
Одже, ми зупинились на тому, що мова стала межею, що роз'єднує шари суспільства. Вимова одних високомірна, інших - проста, в одних лицемірна, інших зі зла. Чи можна від когось чекати добра?
Різниця з якою один шар топче інший, в кількості розумних слів, в гидкому високомірному тоні, в пищанні ЕГО.
Не головне, якою мовою ти говориш, головне: чому? Щоб показатися вище? Непокажешся, цей акцент завжд в тобі, і чим більше цуратимешся своєї мови- тим більше це тебе буде гнітити, тим більше ти будеш гнити.
Простій людині начхати на якій мові ти розмовляєш, доки ти розмовляєш зрозуміло. Доки ти розмовляєш з нею, а не з холодним засобом здійснення своєї мети...
Вірно! А суть у тім, що ми були колонією. А з приводу "верхів" ще Неру казав: Нема нічого гіршого для молодої держави, ніж інтелігенція, вихована колонізатором.
Спайдер відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
мабуть сильно задів(
