Непокірними пасмами на ледь живе тіло
Зачерствіле опісля сварок з зимою
Напівтепле і згодом зовсім зітліле
Сходить музика, захищає від болю
Те, що вічне у ній заповзало в легені
І у серці осадом, щоб не змитись водою
Мужсудинним просвітом між світом й собою
Розділяють два типи таких недуг
Там, де музики слід, ключів, й мабуть, пауз
Коли віриш, деталі вже не хвилюють
Із запилених снігом згрубілих залоз
Повиносили шхуну між хвиль і бурю
Саме так відчуваєш потяг незримий
Коли музики надмір з"являється тиша
Застигає і створює власний простір
Димом дихати легко, а світ єдиний
