Видихаю повітря,
І порожнеча засотує
Мене вже всоте -
Хитра.
Сніг падає,
Та немає вже крівлі,
Яку щоразу згадую,
Прибитим дум армадою.
Не співали ще півні,
Темно на півдні,
Пізно для радощів
І пізно для пахощів
Літа.
Вже пам'ять давно покрита,
Як могила розрита,
Темної ночі
Поволокою, накинутою на очі
І тіло,
Щоб не боліло.
Випікається у грудях серце
Гіркотою й перцем
Слів щоденного скерцо.
Ще якось живу,
Чекаю весну молоду,
Але перед очима все курно,
Димно,
Зимно,
Нестримно,
Аж від того дурно.
Справа за малим -
Чорт з ним!
Я втомився боротися з цим.
