Чому люди так швидко минають?
Чому час біжить, мов вода?
Чому спогади душу картають?
Чому ліків від цього нема?
Якби повернути ті роки- всі живі ще, здорові були...
Прадіда очі глибокі, сповнені смутку й снаги,
Прабабці вареники пишні -завжди пам’ятаю їх смак
І борщ, що нагадує вишню- червоний, мов стиглий буряк,
Бо виріс в селі на городі, з душею посаджений був
Ех, повернути б ті роки, знову почути той гул,
Який стояв на подвір’ї, лемент прадіда й дітей,
І гарний кабан пишнощокий бігав в оборі, мов лев...
Люблю ту пору незабутню, як світло жилося тоді...
Сонце яскраво світило, люди не були в біді
Не було тоді грошей, як зараз, а їх...і не треба було
Всього вистачало доволі, сьогодні - немов би кіно....
