кожен з нас одне до одного
досі
паралельний.
тебе захоплює синє над сонцем небо
та мене
розпалені жаром пустелі.
ти переглядаєш мене крізь скляні хмари
що пролягають між нами.
та насправді зовсім не знаєш.
ти
надто мало
мене у собі тримаєш.
кожен з нас одне для одного
досі
небезпечний.
тебе не лякає кидатись словами
та мене
вхопити тебе за юні плечі.
тебе колись полонить бажання отримати правду
що справді між нами.
та насправді зовсім не знаєш.
ти
надто мало
мене у собі шукаєш.
кожен з нас одне до одного
досі
прив'язаний.
тебе захоплює фізика вічного часу
та він зі мною не зв'язаний.
тебе втішає розглядати мене
як вірного друга.
щось ще є поміж нами.
та насправді зовсім не знаєш.
ти
надто мало
мене у собі вертаєш - одночасно втрачаєш.
