Ти могла бути зі мною,
Як краплі дощу - по склу
Збігати по венах
До прілого листя
І там зацвісти,
Запалити рештки зітлілі,
Скласти пошматовані пазли
Ти ж могла бути зі мною
Назавжди…чи ні?
Могла просто жити,
Поряд, являтись у снах
Міряти реальність фантазіями
І ніколи не відпускати
Як вічний двигун, як ідеальна трава
Якої на щастя чи жаль – не існує
Я міг бігати за метеликами
Слідом за тобою
Вони ж сиділи там, на спині –
Гладенькій, прозорій
Тонкій та оголеній
Складеній з шепоту
Пророщій на прілому листі
Серед пустелі, посередині душі
Ти могла бути зі мною.
