Дощ краплями віконце вмиває,
сирість, та стоїть туман,
чому сьогодні сонечка не має?
Пустуватиме сьогодні кран.
Не буде цеглу подавати...
розчин, балки, перемички,
він хоч працює без зарплати,
та бити байдики йому нема привички.
Якби він міг, тоб річ одну зробив
пішов би в швейну й дав заказ!
Щоб зонтик величезний хтось пошив
тобі б ніхто не мок, посеред нас.
Його таке життя така робота,
та він безмежно радий цьому
і подавати матеріли є охота,
він служить вірно дому!
Потрібний на усіх будовах,
він силою рівняєтся з Вірастюком,
стоїть оббитий знизу у підковах,
та із новесеньким гачком.
Чекає сонця, та працівників
а то уже нудьгує, він вже чистий
ніхто не дочекаєтся від нього слів
він німий, та хочеть бути так корисний!
22 квітня 2009 року...
