Скоріш за все ти точно правий.
Моя поетика ніяка.
Мій образ не чіткий, зів'ялий.
А рима надто дурнувата.
Про ритміку й казати годі,
В цих строках вона ледве є.
Тематика моя не в моді.
Помилок безліч в око б'є.
Я не пишу – паплюжу мову,
Як курка лапою шкребу!
На зло тобі я знову й знову,
Писатиму таку ганьбу.
Зайди до мене у кімнату.
Цеглиной кинь мені у груди!
Я не ображусь, і писати
Я тільки більше знову буду!
Зустрінь мене в пітьмі подвір’я
Перо між ребер загони!
На небесах очищу пір’я,
Та потурбую твої сни.
