Крилаті ангели вже сплять, ніч за вікном малює зорі
В будинках ліхтарі горять, потрух і вже останній вогник
Десь там далеко спить вона, обнявши міцно дві подушки
А я стою біля вікна дивлюсь на свою «розкладушку»
Це не печаль сюди прийшла, і не зима настала
Мені здається що з вікна, коротша відстань стала
Ще крок би я ступив та заважають стіни
Любов не має своїх меж, у ній лиш є бар’єри
Ти не турбуйся спи маленька, розплющиш очі зранку
Побачиш сонечко встає, прокинувся світанок
Поглянь тоді в вікно своє, ти бачиш щось літає
Це поцілунок прилетів, лови його «я так скучаю»
