створивши світ ілюзій не бачу крайнощів
через низький політ хмар не бачу озброєних дерев
ти моя зможеш стати лише після всиновлення
я вбиваю всіх хто не пройшов відбір
всіх хто загнувся на питанні хто така Фрьокен Жулі
почитати казку про мишу і крокодила
заспівати про вічнозелений парк
затанцювати з незайманою магнолією
скуштувати чесного проса
земля закричить від передозу
людськими криками увійде у конфлікт з водою
вогонь заляже на дно торфяних королівст
милі космічні дівчатка прийдуть на маскарад
подайте мені ковток мрій…що таке ціль?
позавчора полісмени забрали мою останню зброю
прийдеться пожити без арбалету…
порох і салітра врятує…світ не без добрих людей
другий-третій день молюсь собі
прошу матір забути все і згадати своє імя
руками торкнусь духовного стану пророка Юрія
але він тримає мене за руку
появилась істота у вигляді дитя
вирвала у старого дідуся рогатку
ламаючи дитинство ламаю цінності,
закопую скарби у у саду й малюю карту для себе у старості
фотокартку, арку трімфу, мертву гілку і останні рештки його волосся
я забула про що йшлося перед тим, я згадаю
перечитала…продовжимо занурюватись у свідомі сни
6 рівнів, 6 паралелей, 6 амулетів
6 ранків, 6 кімнат, 6 діамантів
для чого це мені? я зовсім не розумію шо відбувається
у мене мало часу? а звідки я це знаю?
мені треба їсти? а звідки поступила інформація?
мені треба зустріти сонце і відкрити всі двері і очі
вони всеодно ідуть від мене
я дерево що прожило 100 років вічної самотності
я бурий ведьмідь, ендемік на горі Арарат
кінний спорт це краще ніж зал з арматур
улюблений пітон краще за євротур
забута аська розважається з друзями
не ночує вдома
не вагітніє через масу
хворіє…і чекає
диссонанс зїдає голодних вовків
диссонанс п’є воду зі ставків чорнобиля
як фенікс повертається на одне і те саме місце
ігри заберуть життя у дорослих людей
просто бути тут і зараз
а завтра? а немає завтра!
тобі залишилось бути адміном декоративних людей
тобі залишилась посада модератора на святі збору рештків
твоя поема є лише порожніми словами
а музика вмирає на устах птахів
розчинемося не дійшовши до андеграунда
тобі залишилось останній ковток перед ядерною зимою
віддають арбалет
вижити або перейти на іншу паралель
іти на небо…у воду…у вогонь чи розчинитись у повітрі?
я подумаю і знаю що не маю часу? а?
до завтра! я передзвоню вам, напишу листа…або
обіцяю, постараюсь не забути
тільки не амнезія.
