Ох реклами ті реклами
Як ви надоїли:
Що слухати вас щодня
Вже немає сили
Чую,раз,таку рекламу,
Що винайшли ліки,
Коли вип'єш, про хвороби
Забудеш навіки.
Раз думаю , подзвоню,
Що будуть казати
Вони мене налякали
Що не могла спати.
"А ,конкретно ,скільки грошей "
Я їх запитала
Він сказав:до тисяч трьох
Я мало не впала.
Я відповіла їм прямо,
Що на ті уколи
Треба продать навіть хату,
А сам ходи голий.
То, можливо ,у вас є родичі,
Що такі багаті.
Що помогли б вам у нас ліки
Не раз купувати.
Ще відповів так пихато:
Бо такі ліки.
Що стають міцно на ноги
Навіть і каліки.
Ось до чого ми дожили
Дідусі , бабульки
Треба їхать аж у Київ
По тії пігулки.
До чого ми дожилися,
Україно-мати,
Що всім править не держава,
А ті хто багаті.
