Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олекса Удайко: Сніжинка - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Переклад свого "Маліпусика" гразка 1965 року на українську... і все!
Катерина Шульга, 19.05.2013 - 17:17
Отож-бо, пане Олексо, ловіть у свої долоні РІДНУ Сніжинку, яка б сяяла діамантом, а не мутніла "журною сльозиною"... Дуже світлий і ніжний твір. Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
цьому ще треба навчитись! Спитаю у свою ЛГ, яку долоню Вона любить! Дякую, що не зовсім забули, Зоя! Наталя Данилюк, 19.05.2013 - 10:12
Витончена і крихка краса...На жаль, сніг і тепло несумісні, тому у сніжинки не було шансів.
Н-А-Д-І-Я, 16.05.2013 - 16:49
Сніжинки це - краплі живої води.Розтануть - уже не побачиш сліди. Весною струмочком кудись потечуть. Волога земля - і квітки розцвітуть. Не плачте, не треба,бо сльози вода. Від сліз тоді врода з лиця опада... Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
гарно! дякую за такий відгук, НадієЛюбов Ігнатова, 16.05.2013 - 08:23
Упала сніжинка в чужі їй долоні...Заплакала гірко, у тому полоні... Водою живою стікала між пальці- На сніг, що зима натягнула на п'яльця... Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це буде наша перша спільна праця? а? Зараз "переоформлю" Приємно дякую! На каву! |
|
|