Яскравого ранку на світлих думках
Вона загадала бажання
В житті все буває не так як в казках
Та вірила дівка в кохання.
Пустила стрілу із зелених очей
Бувало як спокон віків
І серед безодні всіх різних людей
Спіймала, та двух парубків.
Один був хороший і скромним бува
Багатий,спокійний мрійливий
А другий ну просто зірви голова
Та теж, був зараза красивий
А дівка була, ну то просто алмаз
Малі і старі задивлялись
Обоє ті хлопці накинули глаз
Дзвонити обидва старались.
Вона ж бо не знала хто з них їй миліш
Згадала ранкове бажання
Хотіла все вибрати, тай поскоріш
Пізнати, те,як там кохання?
І вибратm ніяк все вона не могла
До того й до того схилялась
І врешті залишилась дівка одна?
Бо ті парубки спілкувались.....