Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Тетяна Луківська: Я у літо іду… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Ганна Верес (Демиденко), 24.05.2016 - 22:33
Так гарно, з ніжністю і легким сумом, що просто не можу не забрати собі. Обираю.
Надія Таршин, 19.09.2013 - 14:53
Немає слів так гарно і за душу взяло. Тетяна-чарівниця. Дякую за таке диво.
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Надю, рада тобі
Янош Бусел, 22.08.2013 - 13:55
Мінор...Мінор... Мінор...Коли ж воно у Вас уже замажорить? Гляньте навкруги... Одні мажори...Є з кого вибирати...
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Не вибирається , Яноше дякуююю
Олекса Удайко, 09.08.2013 - 16:10
"Я стану сонцем понад нашим світом,І ще зустріну, як тоді, тебе". Це вже справа інша! Тамара Шкіндер, 22.07.2013 - 12:35
Майстерно, талановито. Краса вишуканих образів і смуток душі спелилися воєдино. Закон діалектики - єдність і боротьба протиріч.
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вдячна, Тамаро, за щедрість відгуку і філософську підтримку
ганна станіславська, 18.07.2013 - 22:48
дякую Вам. надзвичайно мальовничі ваші рядочки..."Дощем – сльозою переплакав сад..." не перевершено.
Ліоліна, 08.07.2013 - 14:29
Тоді ми щастя загубили в хмарах, Дощем – сльозою переплакав сад. Як красиво-потужно-печально
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Ліоліно, рада тобі
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, Наталю, рада тобі
Наталі Кривенко, 06.07.2013 - 01:07
"Дощем – сльозою переплакав сад"...хіба можна краще сказати? просто геніально!!!
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро вдячна, Наталі , за зустріч
Салтан Николай, 04.07.2013 - 20:04
... коли читав Вашу роботу, уявилась картина коли розлученні в коханні мають можливість спостерігати за собою в минулому, коли було кохання, було щастя, було все ... просто серце зжимається від подібного відчуття ...і тут додає емоційності Ваша стрічка "І… не повірю, що ми все ж не пара" ... класно передали почуття ... хоч коли почав читати думав, що художній буде опис чарівного літнього дня - адже така красива образність була, а виявилось, що це чудовий мікс почуттів та природи ... чудове поєдання
Тетяна Луківська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вдячна, Салтане, за такий чуттєвий коментар, все розмежував, до суті доторкнувся, дякую щиро
|
|
|