Коли вириють мені глибоку
Прямокутну яму,
Коли зариють мене в землю,
Поставте на моїй могилі
Мої подерті черевики.
А замість пам’ятника
Поставте опудало.
Бо таким вже я був
Страхополохом для зайців.
І напишіть на камені:
«Тут лежить Великий Паяц
З якого всі сміялися,
Великий Артист
Який все життя грав виставу
Для одного глядача,
Який вмів зображати людину
І всім здавався живим,
Вмів говорити слова
Які здавались розумними,
Вмів пиячити і бути тверезим,
Вмів писати літери
І натискати кнопки,
Тільки так і не навчився
Бути людиною.»
