Для тебе день, і ніч дарую,
Тебе немає - я сумую,
В думках я згадую про тебе,
Мені не треба сонця й неба,
Лише щоб ти була зімною.
Нераз в віршах я зізнаюся,
В коханні тихо признаюся,
Не на яву, а на письмі,
Тому що легше так мені
Тобі про все це розказати.
Я не надіюся на те,
Що ти зімною й далі будеш,
Мене любити, й незабудеш
Про все що було...
Так прекрасно,
Я був з тобою мов у казці,
Любив тебе,
Й оберігав - лише тебе одну на світі.
Давай забудемо це все,
Почнемо ми спочатку жити,
Відкриєм свої почуття,
Ізнову будемо любити
Лиш ти мене і я тебе.
